Європейські програми TEMPUS : зміст і історія розвитку

ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРОГРАМИ TEMPUS:

ЗМІСТ І ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ

TEMPUS – це програма Європейської Комісії, націлена на розвиток і вдосконалення систем вищої освіти в так званих країнах-партнерах на основі збалансованої співпраці з учбовими закладами і іншими інститутами з країн-членів Європейського Співтовариства. Назва TEMPUS утворена на основі скорочення «Trans-European Mobility Program for University Studies», що відображає основне призначення програми – транс-європейська мобільність у сфері університетської освіти. У епоху глобалізації і переходу до економіки знань програма TEMPUS є одним із засобів, за допомогою якого Європейський Союз намагається відгукнутися на змінні геополітичні і соціально-економічні умови і, таким чином, активізувати і збагатити діалог між країнами.

Програма TEMPUS створена в 1990 році і з того часу зазнала ряд змін. Перша програма TEMPUS-I була реалізована з 1990 по 1994 рік, потім вона була об'єднана і оновлена в періоди з 1994 по1998 р. (TEMPUS-II) і з 1998 по 2000 р. (TEMPUS-II-bic). В даний час реалізується програма TEMPUS-III, для якої відведений період з 2000 по 2006 рр. C 2008-2009 рр. Європейською Комісією планується початок програми TEMPUS IV.

Керівництво програмою TEMPUS здійснює Європейська Комісія – Генеральна Дирекція з освіти і культури, яка розташована в Брюсселі (Бельгія). Технічну підтримку програми забезпечує Департамент TEMPUS-ERASMUS MUNDUS Європейського Фонду Освіти (ETF Tempus Department), розташований в Туріні, Італія.

У програмі TEMPUS беруть участь дві основні групи країн: країни-члени Європейського Союзу (на сьогоднішній день їх 27) і країни-партнери, до яких відносяться група CARDS – країни Західних Балкан, група MEDA – середземноморські країни і група TAСIS - країни Східної Європи і Центральної Азії, що включають в числі інших і Україну. Крім цих країн в програмі можуть брати участь на умовах самофінансування так звані країни-кандидати, а також країни Групи 24, що включають крім країн ЄС Австралію, Канаду, Ісландію, Японію, Ліхтенштейн, Норвегію, Нову Зеландію і США. Установи і організації з цих країн утворюють Консорціум проекту, причому основними членами консорціуму є освітні установи – університети. Разом з тим, в проекті можуть брати участь і установи неакадемічної сфери – неурядові організації, промислові підприємства і державні органи. Крім того, для виконання певної мети проекту можуть бути запрошені індивідуальні експерти, що володіють специфічною кваліфікацією.

Основний вид діяльності програми TEMPUS пов'язаний з наданням грантів на освітні проекти трьох видів:

Сумісні європейські проекти
Структурні і додаткові заходи
Індивідуальні гранти на мобільність.

Сумісні європейські проекти призначені для досягнення чітко структурованих цілей, відповідних національним пріоритетам у сфері вищої освіти. Гранти у вигляді сумісного фінансування декільком

університетам – членам консорціуму надаються Європейською Комісією на 2 або 3 року максимальним об'ємом відповідно 300 або 500 тисяч євро.

Залежно від специфіки поставлених завдань в даний час діють три види Сумісних європейських проектів:

Проекти по розробці учбових програм направлені на вдосконалення змісту і методів викладання у вузах країн-партнерів. Ключовими завданнями таких проектів є:

розробка нових учбових програм, курсів або адаптація тих, що існують;
введення нових дипломів, модульної структури навчання;
розробка нових навчальних посібників;
вдосконалення методик викладання, перепідготовка і підвищення кваліфікації викладачів.

Цільовими групами таких проектів є, головним чином, викладацький склад і студенти, а також органи університетської адміністрації.

Проекти по управлінню університетами націлені на реформи управління, організаційного пристрою і адміністративного керівництва вузами. Ці проекти вирішують наступний круг завдань:

зміцнення стратегічного управління;
реформа керівництва і фінансового забезпечення;
реструктуризація і модернізація університетських служб;
зміцнення зв'язків університетів з іншими структурами.

Цільові групи цих проектів включають вчену раду університету, ректорат, деканати і інші служби університету (відділ кадрів, фінансові служби, бібліотеки, студентські асоціації і тому подібне).

Курси навчання на підтримку інституційного будівництва концентруються на розробці адміністративних структур неакадемічної сфери шляхом навчання і підвищення навиків працівників таких установ. Ці проекти ставлять своєю метою використання академічних знань університетів і їх професійний досвід в освітній сфері для навчання співробітників державних і приватних організацій. В рамках таких проектів вирішуються завдання:

розробка курсів навчання для неакадемічного сектора;
мовна і комп'ютерна підготовка.

Цільовими групами проектів цього типу є співробітники керівних органів місцевого, регіонального або національного рівня, соціальні партнери, професійні асоціації і тому подібне

Цілі і завдання, а також зміст Сумісних європейських проектів повинні відповідати оголошеним національним пріоритетам, які формулюються як для всіх учасників програми TEMPUS, так і для конкретної країни-партнера. Загальними пріоритетами програми TEMPUS для всіх країн-партнерів в даний час є:

вдосконалення систем акредитації і забезпечення якості;
відповідність системи вищої освіти потребам ринку праці;
рух у напрямі Болонського процесу.

Розробка стратегій розвитку, включаючи вдосконалення механізмів фінансування.

Відмітна особливість проектів по Структурних і Додаткових заходах полягає в короткострокових діях за рішенням специфічних завдань національних реформ. Гранти надаються на максимальний термін до одного року максимальним об'ємом до 150 тис. євро.

Структурні заходи – це інноваційні проекти по плануванню, підготовці і реалізації національної структурної реформи у сфері вищої освіти.

Додаткові заходи – це короткострокові проекти по розповсюдженню і перенесенню успішного досвіду для впровадження на національному рівні.

Національними пріоритетами для проектів по Структурних і Додаткових заходах є:

Сприяння реалізації Болонського процесу;
Адаптація вузів до концепції навчання протягом всього життя;
Вдосконалення навчання на рівні аспірантури.

У цільові групи таких проектів можуть входити як співробітники вищих учбових закладів (викладачі, студенти, адміністративний персонал), так і співробітники державних і приватних організацій, пов'язаних з вищою освітою.

Індивідуальні гранти на мобільність надаються окремим особам – членам професорсько-викладацького складу, штатним співробітникам або посадовим особам міністерства для надання ним підтримка в міжнародних обмінах і роботі, пов'язаній з процесом освітньої реформи. Заходами, які можуть фінансуватися з гранту TEMPUS, є індивідуальні поїздки з певною метою:

підготовка пропозиції за Сумісним європейським проектом;
участь в конференції, семінарі, іншому важливому суспільному заході;
перепідготовка (стажування), викладання по академічному предмету, розповсюдження передового досвіду.

Приведена загальна характеристика програми TEMPUS дозволяє зробити висновок, що виконання TEMPUS-проектов може стати ефективним засобом для вдосконалення вищої освіти, підвищення його інтеграції з освітньою системою Європейських країн.