Конфлікт інтересів

7.1. Конфлікт інтересів виникає, коли адміністративно-керівний склад або педагогічні та науково-педагогічні працівники мають особисту зацікавленість, яка негативно впливає або може вплинути на об’єктивне і неупереджене виконання ними службових обов’язків, внаслідок чого університету може бути нанесена матеріальна або інша шкода.

Особистою зацікавленістю визнається будь-яка вигода безпосередньо для будь-якого працівника або його родичів, а також для інших громадян чи організацій, стосовно яких вони мають будь-яке зобов’язання.

7.2. З метою своєчасного попередження конфлікту інтересів кожен зобов’язаний:

уважно ставитися до будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів;
запобігати можливим конфліктам інтересів;
повідомляти безпосередньому чи вищому керівництву про будь-який реальний чи потенційний конфлікт інтересів, як тільки про нього стає відомо;
застосувати превентивні заходи щодо попередження конфлікту інтересів самостійно чи за узгодженням з керівництвом;
підкоритися кінцевому вердикту з метою попередження або уникнення конфлікту інтересів.

Попередження чи уникнення конфлікту інтересів може мати наслідки у вигляді зміни службового статусу або відмови від вигоди, що спровокувала конфлікт інтересів.

7.3. Адміністративно-керівний склад університету, а також педагогічні та науково-педагогічні працівники, інші працівники, що займають посади, які несуть високу ймовірність виникнення конфлікту інтересів, зобов’язані заявляти про характер і розміри своєї особистої зацікавленості з метою уникнення можливих негативних наслідків.

7.4. Політична діяльність. З урахуванням своїх конституційних прав педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані дбати про те, щоб їхня політична діяльність, участь у політичній полеміці або приналежність до політичної партії не створювали конфлікту інтересів, не впливали на впевненість співробітників та керівництва університету у їхній здатності неупередженого виконання службових обов’язків.

7.5. Подарунки. Адміністративно-керівний склад університету, а також педагогічні та науково-педагогічні працівники не мають права ані вимагати, ні приймати подарунки (послуги, запрошення і будь-які вигоди), що надаються (пропонуються) їм чи їхнім сім’ям, родичам (а також представникам інших організацій, з якими працівник має ділові чи пов’язані з політичною діяльністю стосунки), що здатні негативно вплинути на виконання ними службових відносин.

7.6. Ставлення до неналежної вигоди. Якщо керівникам або педагогічним та науково-педагогічним працівникам пропонується неналежна вигода, то з метою забезпечення своєї ділової та особистої репутації та репутації університету вони зобов’язані вжити таких заходів:

відмовитися від неналежної вигоди;
уникати сталих контактів, пов’язаних із пропозиціями неналежної вигоди;
у випадку якщо неналежну вигоду неможливо ані заперечити, ані повернути відправнику, вона має бути передана на благодійні цілі;
повідомити про факт дачі неналежної вигоди безпосередньому керівництву та адміністрації університету;
продовжувати роботу у звичайному режимі, особливо у справі, за якою було запропоновано неналежну вигоду.

7.7. Вразливість педагогічних та науково-педагогічних працівників. Адміністративно-керівний склад та науково-педагогічні працівники у своїй поведінці не повинні допускати виникнення або створення ситуацій, які можуть примусити їх до надання зворотних послуг з використанням службового становища або сприяння окремій особі чи організації.

7.8. Зловживання службовим становищем. Керівному складу університету, а також педагогічним та науково-педагогічним працівникам заборонено пропонувати будь-кому шукати або отримувати неналежні вигоди, будь-яким чином пов’язані зі службовим становищем.

Вони не повинні намагатися впливати у власних інтересах на будь-яку особу чи організацію, користуючись службовим становищем або пропонуючи їм неналежну вигоду.